Гейдельберзький університет, Гейдельберг, Німеччина
DOI https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-1-5
Актуальність дослідження полягає у вивченні пір-консультування як усталеної, але недостатньо теоретизованої практики, що сприяє колективному навчанню та розв’язанню проблем у професійному середовищі, яке характеризується складною міжособистісною динамікою.
Метою дослідження є розробка теоретичної бази пір-консультування на основі сучасних системних і наук про складність, що забезпечує фахівців структурованим підходом до орієнтації у змінах робочого середовища та зростаючих професійних вимогах.
Теоретичні та методологічні засади ґрунтуються на синергетиці як теорії самоорганізації та системній теорії розв’язання проблем. Методологічно ці основи інтегруються в Гейдельберзьку інтегративну модель процесу (HiP).
Результати дослідження презентують концепцію пір-консультування, засновану на моделі HiP, яка поєднує теоретичне підґрунтя наук про складність зі структурованою, прагматичною основою для вирішення проблем у робочому середовищі. Процес консультування, деталізований до мікроінтервенцій, дозволяє учасникам без професійної підготовки у сфері консультування аналізувати ситуації як складні соціальні системи та спільно розробляти відповідні стратегії.
Практичне застосування концепції демонструє, що орієнтований на складність підхід сприяє тонкому й гнучкому розв’язанню проблем, залишаючись водночас доступним для пір-груп. Фактори впливу HiP (HiP-Impact-Factors) підтримують організацію процесу, підвищують самоефективність і здатність до управління стресом у тих, хто надає кейси, а також зміцнюють здатність учасників орієнтуватися в складних ситуаціях. Докладні настанови та інструменти сприяють фасилітації процесу та рефлексії, забезпечуючи перенесення знань як на індивідуальному, так і на організаційному рівнях. Водночас дослідження підкреслює необхідність врахування динаміки групи для збереження якості пір-консультування, включаючи управління конфліктами інтересів, виклики групового розвитку та організаційні структури. Крім того, пір-групи повинні усвідомлювати власні межі, зокрема розрізняючи консультування та терапію, щоб у складних випадках перенаправляти до професійної допомоги. Отримані результати свідчать, що пірконсультування є складним процесом, подібним до професійних форматів консультування, що потребує подальших досліджень.
Ключові слова: пір-консультування, синергетика, складність, системне розв’язання проблем, Гейдельберзька інтегративна модель процесу (HiP), HiP-Impact-Factors, пір-група, процесуальна стабільність, групова динаміка.
LITERATURE
- Dörner, D. (2014). Die Logik des Misslingens. Strategisches Denken in komplexen Situationen (erw. Neuausgabe, 12. Aufl.). Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
- Haken, H., Schiepek, G. (2010). Synergetik in der Psychologie – Selbstorganisation verstehen und gestalten (2., korr. Aufl.). Göttingen: Hogrefe.
- Kaesler, C. (2016). Der Einfluss von Konsequenzerwartungen auf die Teilnahmemotivation und Nutzenbewertung von Personalentwicklungsmaßnahmen am Beispiel der kollegialen Beratung. Bochum: Ruhr-Universität Bochum.
- Kuhl, W. & Krczizek, R. (2009). Intervision einführen. Eine Pilotstudie zur Implementierung kollegialer Beratung in der Sozialen Arbeit. Sozialmagazin, 34 (3), S. 35–47.
- Linderkamp, R. (2011). Kollegiale Beratungsformen. Genese, Konzepte und Entwicklung. Bielefeld: W. Bertelsmann.
- Lippmann, E. D. (2013). Intervision: Kollegiales Coaching professionell gestalten (3., überarb. Aufl.). Wiesbaden: Springer.
- Nowoczin, J. (2012). Kollegiale Beratung in der Führungspraxis. Bielefeld: W. Bertelsmann.
- Schiersmann, C. & Hausner, M. B. (2023). Kollegiale Beratung: komplexe Situationen gemeinsam meistern. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
- Tietze, K.-O. (2010). Wirkprozesse und personenbezogene Wirkungen von kollegialer Beratung. Theoretische Entwürfe und empirische Forschung. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften.
- Tietze, K.-O. (2019). Kollegiale Beratung – einfach aus der Ferne, komplex aus der Nahe. Organisationsberatung, Supervision, Coaching, 26 (4), S. 439–454.
- Völschow, Y. (2012). »Kollegiales Coaching« in der Führungskräfteentwicklung des Landesdienstes. Gruppendynamik und Organisationsentwicklung, 43 (1), S. 5–23.