Диференційні підходи до відновлювального лікування хворих на дитячий церебральний параліч

Abstract

Церебральний параліч є однією з найбільш частих причин дитячої інвалідності. Згідно з галузевою статистикою, поширення ДЦП в Україні становить 2,56 на 1000. Близько 40% дітей народилися передчасно. Створення європейського реєстру дітей з ЦП у 1998 році підтверджує актуальність даної проблеми та необхідність розвитку різноманітних досліджень в цій галузі з метою покращення реабілітації дітей з ЦП. Крім того, рухові порушення у дітей часто виникають внаслідок інфекційного ураження головного мозку (менінгіти, енцефаліти), гострого порушення мозкового кровообігу, вроджених вад розвитку головного мозку, травм головного мозку. Мета: Розробити диференційні підходи до лікування рухових порушень у хворих на ДЦП на санаторно-курортному етапі відновлювального лікування з перспективою реабілітації на основі патогенетичної характеристики.