Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women

Abstract

The frequency of acute pancreatitis is from 1:1500 to 1:10000 pregnancies. The purpose of the study was to improve diagnostic and treatment approaches for acute pancreatitis in pregnant women. 21 pregnant women who were diagnosed with acute pancreatitis were under supervision. The diagnosis of acute pancreatitis in pregnant women was based on the Atlanta classification criteria (2013). Complex conservative treatment of acute pancreatitis in pregnant women consisted of prescribed octreotide, proton pump inhibitors, in the II trimester ‒ protease inhibitorssemi-syntheticic penicillins, cephalosporins of the III-IV generations. It is necessary to correct the water-electrolyte balance, compensate for plasma loss, microcirculation disorders, fight against edema of the pancreas and parapancreatic tissue. The course of acute pancreatitis in pregnant women in 52.4 % of cases was characterized by an average and severe degree of severity, which was accompanied by distress and the threat of fetal death. There were no fatalities. The implementation of the diagnostic and treatment approaches used by us in acute pancreatitis in pregnant women made it possible to avoid mortality, surgical and obstetric‒perinatal complications. Management of pregnant women with acute pancreatitis is an extremely difficult task and primarily depends on the severity of acute pancreatitis in pregnant women. The management of pregnant women suffering from acute pancreatitis requires a multidisciplinary approach to predict the course of pancreatitis, determine the tactics of managing pregnancy and acute pancreatitis in pregnant women, the method and timing of delivery.

Частота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми, порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при цьому, способу і термінів розродження.