Контент-аналіз дефініцій поняття «професійний імідж»

Abstract

Проблема професійного іміджу є дуже актуальною в умовах зростання конкуренції в усіх видах суспільно-орієнтованої та клієнтоцентричної діяльності. Різні науки, пропонуючи дефініції професійного іміджу, роблять власні акценти, дещо звужуючи сутність поняття. Проаналізовані приклади визначень поняття «професійний імідж» демонструють суттєві розбіжності у його тлумаченні, тому виникає проблема виділення ключових моментів, які б фіксували найбільш значущі характеристики досліджува- ного поняття. Ми вважаємо, що цей підхід може бути реалізований шляхом залучення контент-ана- лізу. Проведене дослідження виявило 10 основних компонентів, що з різних боків характеризують ана- лізоване поняття: 1) акмеологічний; 2) культурний; 3) соціальний; 4) психологічний; 5) професійний; 6) діяльнісний; 7) аксіологічний; 8) моральний; 9) особистісний; 10) представницький. Проведене дослідження виявило, що найбільш значущими для розуміння поняття професійного іміджу є професійний та представницький компоненти, достатньо велику вагу має діяльнісний компонент, у половині дефініцій присутні психологічний та соціальний компоненти. Певне значення відіграє особистісний компонент, значно менше виражені акмеологічний та аксіологічний компоненти. Найменш значущими виявилися культурний та моральний компоненти. Таким чином, сутність поняття «професійний імідж» характеризується наступними основними рисами: 1) головними складовими є, по-перше, здатність і готовність фахівця якісно виконувати професійні обов’язки, по-друге, здатність і готовність відповідати актуаль- ному професійному образу; 2) необхідною є демонстрація реальних дій для удосконалення як професійних, так і індивідуально-особистісних рис; 3) дані щодо представленості психологічного, соціального та особистісного компоненту свідчать, що одна половина дослідників обирає принцип «здаватися, а не бути», друга половина віддає перевагу принципу «бути, а не здаватися»; 4) прагнення до самовдоско- налення фахівця, його ціннісні установки відіграють певну роль у побудові професійного іміджу, проте не є вирішальними; 5) світоглядні особливості фахівця не мають вагомого значення для формування та сприйняття професійного іміджу.

The problem of professional image is very relevant in the conditions of growing competition in all types of socially oriented and client-centric activities. Different sciences, offering definitions of professional image, make their own accents, somewhat narrowing the essence of the concept. The analyzed examples of definitions of the concept of “professional image” demonstrate significant differences in its interpretation, therefore, the problem of identifying key points that would capture the most significant characteristics of the studied concept arises. We believe that this approach can be implemented by involving content analysis. The conducted research revealed 10 main components that characterize the analyzed concept from different angles: 1) acmeological; 2) cultural; 3) social; 4) psychological; 5) professional; 6) operational; 7) axiological; 8) moral; 9) personal; 10) representative. The conducted research revealed that the professional and representative components are the most significant for understanding the concept of professional image, the activity component is of sufficient weight, psychological and social components are present in half of the definitions. The personal component plays a certain role, the acmeological and axiological components are much less pronounced. The least significant were the cultural and moral components. Thus, the essence of the concept of “professional image” is characterized by the following main features: 1) the main components are, firstly, the ability and willingness of a specialist to qualitatively perform professional duties, and secondly, the ability and willingness to meet the current professional image; 2) it is necessary to demonstrate real actions to improve both professional and individual-personal traits; 3) data on the representation of the psychological, social and personal component indicate that one half of the researchers chooses the principle of “appearing, not being”, the other half prefers the principle of “being, not appearing”; 4) the desire for self-improvement of a specialist, his values play a certain role in building a professional image, but are not decisive; 5) the worldview features of a specialist are not of significant importance for the formation and perception of a professional image.