Поняття «професійний імідж» є одним із активно вживаних у сучасному суспільстві. Його
загальне смислове наповнення є інтуїтивно зрозумілим, проте в рамках різних наук робляться
дещо відмінні акценти. Таким чином, виявлення принципової сутності професійного іміджу
залишається важливим науковим завданням, що може бути вирішене за допомогою лінгвістичних методів. Адекватну класифікацію визначень аналізованого поняття можна створити за допомогою кластерного аналізу. Алгоритм дій складається з таких кроків: 1) добір
існуючих визначень професійного іміджу з різнотипних наукових та навчально-наукових джерел; 2) виділення основних смислових компонентів у межах дібраних дефініцій; 3) опис визначень як таких, що містять або не містять кожний зі смислових компонентів; 4) здійснення
кластерного аналізу дефініцій; 5) опис сформованих кластерів. Для з’ясування особливостей
поняття «професійний імідж» методом суцільної вибірки було дібрано та проаналізовано
40 дефініцій, представлених у наукових та навчально-наукових джерелах. В рамках здійсненого аналізу було виділено 10 основних компонентів, що з різних боків характеризують аналізоване поняття: 1) акмеологічний; 2) культурний; 3) соціальний; 4) психологічний; 5) професійний; 6) діяльнісний; 7) аксіологічний; 8) моральний; 9) особистісний; 10) представницький.
Проведене дослідження виявило, що найбільш вираженими компонентами у складі дефініцій
поняття «професійний імідж» є професійний, діяльнісний та представницький, дещо меншою мірою – психологічний, акмеологічний та соціальний. Разом із тим, культурний, аксіологічний, моральний та особистісний компоненти майже не впливають на сприйняття
та розуміння професійного іміджу. Кластерний аналіз виявив, що найбільш розповсюдженими є тлумачення, згідно з якими професійний імідж сприймається як соціально орієнтований образ фахівця у певній професійній діяльності, опосередкований його самопрезентацією.
На другому місці – визначення, згідно з якими розглянутий феномен є емоційно забарвленим
образом фахівця, опосередкованим його самопрезентацією. На третьому місці – тлумачення,
у відповідності до яких професійний імідж сприймається просто як образ фахівця у певній
професійній діяльності. Найменш розповсюдженими є визначення, згідно з якими аналізоване
поняття представляє собою образ особистісно реалізованого фахівця у певній професійній
діяльності, опосередкований його самопрезентацією. Проведене дослідження дозволяє наблизитися до розуміння принципової сутності професійного іміджу поза конкретною науковою
дисципліною чи сферою діяльності.
The concept of “professional image” is one of those actively used in modern society. Its general semantic
content is intuitive, but within the framework of different sciences, somewhat different accents are made. Thus,
identifying the fundamental essence of the professional image remains an important scientific task that can be
solved using linguistic methods. Adequate classification of definitions of the analyzed concept can be created
using cluster analysis. The action algorithm consists of the following steps: 1) selection of existing definitions
of professional image from various scientific and educational sources; 2) selection of the main semantic
components within the selected definitions; 3) description of definitions as containing or not containing each
of the semantic components; 4) carrying out a cluster analysis of definitions; 5) description of the formed
clusters. In order to find out the specifics of the concept of “professional image”, 40 definitions presented
in scientific and educational sources were selected and analyzed using the continuous sampling method.
As part of the analysis, 10 main components were identified, which characterize the analyzed concept from
different angles: 1) acmeological; 2) cultural; 3) social; 4) psychological; 5) professional; 6) operational;
7) axiological; 8) moral; 9) personal; 10) representative. The conducted research revealed that the most
pronounced components in the definitions of the concept of “professional image” are professional, activity
and representative, to a lesser extent – psychological, acmeological and social. At the same time, cultural,
axiological, moral and personal components have almost no influence on the perception and understanding
of the professional image. The cluster analysis revealed that the most widespread are the interpretations
according to which the professional image is perceived as a socially oriented image of a specialist in a certain
professional activity, mediated by his self-presentation. In second place are definitions according to which
the considered phenomenon is an emotionally colored image of a specialist, mediated by his self-presentation.
In third place is the interpretation, according to which the professional image is perceived simply as the image
of a specialist in a certain professional activity. The least widespread are the definitions according to which
the analyzed concept represents an image of a personally realized specialist in a certain professional activity,
mediated by his self-presentation. The conducted research allows us to get closer to the understanding
of the fundamental essence of the professional image outside a specific scientific discipline or field of activity.
