Recently, the tendency to spread the incidence of ulcerative colitis continues to grow. The main etiological factors
of disease development include immunological and genetic factors, intestinal biocenosis disorders, and environmental factors. This study aims to determine the features of the biocenosis of the colon in patients with ulcerative
colitis. Forty patients with ulcerative colitis participated in the study: Group I – 21 patients with moderate severity
and Group II – 19 with severe severity. All patients underwent a microbiological examination of the contents of the
colon. In 11 out of 21 patients (52.4%) of the I group and 10 out of 19 patients (52.6%) of the II group, a decrease
in Bifidobacterium spp. was established. A reduction in the concentration of Lactobacillus spp. was found in 13 out
of 21 patients (61.9%) of the I group and in 16 out of 19 patients (84.2%) of the II group. Conditionally pathogenic
enterobacteria of the genus Citrobacter spp. were isolated in 3 out of 31 patients (14.3%) of the I group and 3 out
of 19 patients (15.8%) of the II group. In patients of the II group, Proteus spp was cultured – in 2 out of 19 patients
(10.5%) and Klebsiella spp. – in 3 out of 19 patients (15.8%). A higher frequency of increased numbers of Staphylococcus aureus, Candida spp. and hemolytic Escherichia coli biovars was characteristic of patients of the II group.
Patients with ulcerative colitis were characterized by dysbiotic disturbances, which worsened with increasing clinical
severity of the disease. These changes were caused by a decrease in Bifidobacterium spp. and Lactobacillus spp. and
an increase in the concentration of conditionally pathogenic microflora.
Останнім часом продовжує зростати тенденція до поширення захворюваності на виразковий коліт.
До головних етіологічних факторів розвитку захворювання відносять імунологічні та генетичні чинники,
порушення біоценозу кишечника, чинники зовнішнього середовища. Мета цього дослідження – визначити
особливості біоценозу товстої кишки в пацієнтів із виразковим колітом. У дослідженні взяли участь
40 пацієнтів із виразковим колітом: І група – 21 пацієнт із середнім ступенем тяжкості й ІІ група – 19
пацієнтів із тяжким ступенем. Усі хворим проведено мікробіологічне дослідження вмісту товстої кишки.
В 11 з 21 пацієнта (52,4%) І групи й у 10 з 19 пацієнтів (52,6%) ІІ групи встановлено зменшення кількості
Bifidobacterium spp. Зниження концентрації Lactobacillus spp. виявлено в 13 з 21 хворого (61,9%) І групи та
в 16 з 19 хворих (84,2%) ІІ групи. Умовно-патогенні ентеробактерії роду Citrobacter spp. виділялись у 3 із 31
хворого (14,3%) І групи та в 3 із 19 хворих (15,8%) ІІ групи. У хворих ІІ групи висівали Proteus spp. – у 2 із 19
хворих (10,5%) і Klebsiella spp. – у 3 із 19 хворих (15,8%). Для хворих ІІ групи характерною була більш висока
частота підвищеної кількості Staphylococcus aureus, Candida spp. і гемолітичні біовари Escherichia coli. Для
хворих на виразковий коліт були характерні дисбіотичні порушення, які погіршувалися зі зростанням клінічного ступеня тяжкості захворювання. Ці зміни були обумовлені зменшенням чисельності Bifidobacterium spp. й Lactobacillus spp., підвищенням концентрації умовно-патогенної мікрофлори.
