Регіональні епідеміологічні дослідження в 2006-2016 роках показали, що в 48,94% спостережень ця патологія є герпес-асоційованою, а в 51,06% - носить токсико-алергічний характер.
Показано, що при гіпореактивності слід використовувати інтерферон в комбінації з солкосерилом, а при гіперреактивності - преднізолон в комбінації солкосерилом.
Використання експериментальних моделей дозволило поглибити уявлення про патогенетичні механізми імуно-запальних і токсико-алергічних реакцій.
Розроблена диференційована патогенетично обґрунтована схема лікування, з використанням базової терапії і імуномодулюючого комплексу дозволила у хворих з багатоформною ексудативною еритемою скоротити в кілька разів терміни загоєння слизової оболонки порожнини рота, нормалізувати показники стоматологічного статусу пацієнтів, біохімічні та біофізичні показники ротової рідини, бар'єрну проникність ясен, зарядовий стан клітин букального епітелію.
Regional epidemiological studies in 2006-2016 showed that in 48.94% of cases this pathology is herpes-associated, and in 51.06% of cases it is toxic-allergic.
It was shown that interferon should be used in hyporeactivity in combination with solcoseryl, and prednisolone – in hyperreactivity in combination solcoseryl.
The use of experimental models allowed to deepen the understanding of the pathogenetic mechanisms of immuno-inflammatory and toxic-allergic reactions.
The developed differentiated pathogenetically grounded treatment regimen, with the use of basic therapy and immunomodulating complex, allowed to reduce by several times the healing time of the oral mucosa, normalize the dental status of the patients, the biochemical and biophysical parameters of the oral fluid, the barrier permeability of the mucous gum, charge state of buccal epithelium cells.
Проведенные в 2006-2016 годах региональные эпидемиологические исследования показали, что многоформная экссудативная эритема в равной мере поражает представителей всех возрастных групп, в 48,94% случаев является герпес-ассоциированной и связанной с другими инфекциями бактериального и микотического генеза, а в 51,06% случаев - с употреблением лекарств, биодобавок, других химикатов и носит токсико-аллергический характер аллергических реакций гиперчувствительности замедленного типа. Маркерами дисфункции эндотелия при развитии гиперчувствительности замедленного типа является повышение уровня эндотелина-1 в крови на 43,9 % (р0,01), количества десквамируемых с интимы кровеносных сосудов эндотелиальных клеток - более чем в 2 раза (р0,001), увеличение количества эндотелиоцитов в выраженной стадии апоптоза – в 2,9 раз (р0,001). Наряду с активированными подвижными макрофагами периферической крови, данными моноцитограммы, перечисленные биомаркеры могут быть использованы как информативные паттерны в диагностике и оценке степени эндотелиальной дисфункции в ходе развития многоформной экссудативной эритемы.