The purpose of the study was the immunohistochemical examination of the expression of the ATP-sensitive potassium
(K+) channel Kir6.2 and hypoxia-inducible factor 1α in the dorsal hippocampus in kindled rats. Kindling was produced in 19 rats
by the three-week pentylenetetrazole administration. The avidin-biotin-peroxidase method was used in 10 control rats for staining.
The rest 10 rats were composed of the negative control and stained using only secondary antibodies. The colour intensity of the
brain sections of the control and kindling groups was compared with one of the negative control. In rats with pentylenetetrazole
kindling, the level of Kir6.2 was 18.12+0.98 relative units and exceeded the corresponding data in control (7.53+0.72 relative
units), (p<0.001). The expression of hypoxia-inducible factor 1α was 17.62+0.90 against 9.77+1.10 relative units in control
(p<0.001). Kir6.2 and hypoxia-inducible factor 1α levels in limbic structures can be used as markers of the effectiveness of
experimental treatment methods for chronic epilepsy.
Метою роботи було імуногістохімічне дослідження експресії АТФ-чутливого калієвого (К+) каналу Kir6.2 та
гіпоксія-індукованого фактора 1α у дорзальному гіпокампі у кіндлінгових щурів. Кіндлінг відтворювали у 19 щурів
шляхом тритижневого введення пентиленететразолу. У 10 щурів групи контролю для забарвлення зрізів мозку
застосовували авідин-біотин-пероксидазний метод. Ще у 10 щурів, які складали негативний контроль, зрізи
забарвлювали, використовуючи тільки вторинні антитіла. Інтенсивність кольору мозкових відділів контрольної і
кіндлінгової груп порівнювали з такою у групи негативного контроля. У щурів пентиленететразоловим кіндлінгом рівень
Kir6.2 становив 18,12+0,98 умовних одиниць і перевищував відповідні дані в контролі (7,53+0,72 умовних одиниць)
(р<0,001). Експресія гіпоксія-індукованого фактора 1α становила 17,62+0,90 проти 9,77+1,10 умовних одиниць у контролі
(p<0,001). Вміст Kir6.2 і гіпоксія-індукованого фактора 1α в лімбічних структурах може бути використано в якості
маркерів ефективності експериментальних методів лікування хронічної епілепсії.
