Динаміка показників клітинного циклу в щурів після опіку та корегуючого впливу розчину лактопротеїну з сорбітолом та 5 % розчину HAES-LX

Abstract

Термічне ураження шкіри та його системний прояв – опікова хвороба (ОХ) – залишаються актуальною медичної проблемою сьогодення, оскільки вкрай важливим є вивчення патогенезу цього патологічного стану і розробка нових методів терапії. Відзначено, що недостатня ефективність існуючих методів терапії зумовлена складним каскадом ланцюгів патогенетичних механізмів цієї патології, що призводить до системного ураження організму внаслідок опіків шкіри. Сьогодні основні етапи терапії термічного ураження шкіри заключні в інтенсивному поповненні втраченої рідини, ранній некректомії, ефективній антибактеріальній терапії тощо, проте вказаний патологічний стан характеризується високими показниками летальності. Тому ведеться активний пошук нових методів лікування опіків шкіри переважно місцевого характеру, з розробкою нових синтетичних матеріалів, які сприяють локальному синтезу кератиноцитів. Важливо, щоби за цих умов суттєво зменшилися системні прояви опікової хвороби. Мета роботи - вивчення динаміки параметрів клітинного циклу та фрагментації ДНК у клітинах щитовидної залози щурів на тлі опіків шкіри та введення розчину лактопротеїну з сорбітолом або 5 % розчину HAES-LX. Вміст ДНК в ядрах клітин щитоподібної залози 90 білих щурів-самців на фоні опіку шкіри 2-3 ступеня (із площею ураження 21-23 % поверхні тіла) і введення розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX 5 % визначали методом проточної цитометрії. Через 1, 3, 7 та 14 діб після термічної травми шкіри і застосування лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX 5 % встановлено лише менші значення показників S-фази у порівнянні із показниками груп без опіку. Через 21 добу після термічного ушкодження шкіри в групі з інфузією HAES-LX 5 % показник інтервалу SUB-G0G1 суттєво більший порівняно з аналогічним показником контрольної групи. Через 30 діб в групах з попереднім введенням розчинів HAES-LX 5 % та лактопротеїну з сорбітолом величина показнику SUB-G0G1 значно більша від аналогічного в групах без опіку шкіри. Таким чином, порівняно з 0,9 % розчином NaCl, використання розчину лактопротеїну з сорбітолом і 5 % розчину HAES-LX ефективніше коригувало порушення поділу клітин, починаючи з 3 доби після опікової травми шкіри, що, на нашу думку, свідчить про більш значне оновлення клітин щитовидної залози, яке відбувається в цьому органі шляхом апоптозу.