Мета. Дослідження ставить собі за мету уявити характерні гістоморфологічні патерни, що
вказують на демодекоз як основну причину зовні
неоднорідних макроскопічних змін тканин повік,
що не мають клінічної специфіки і не пов’язуються
офтальмологами з цим паразитарним захворюванням.
Матеріал та методи. Клініко-морфологічний
аналіз охоплює 8 випадків демодекозу, виявлених
у процесі гістологічного дослідження біопсійного та операційного матеріалу за період з 2019 до
2022 р., проведених на базі лабораторії патологічної анатомії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної
терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ»
Операційно-біопсійний матеріал оброблявся
за загально прийнятою гістологічною методикою.
У кожному випадку досліджувалось до 6 пофарбованих гематоксилін-еозином серійних гістологічних зрізів.
Результати. Гістоморфологічна діагностика
повинна базуватися на виявленні патогномонічної картини: характерних кіст на місці зруйнованих сальних залоз. На тлі цих змін можна виявити
частково збережені сальні залози, що дозволяє
зрозуміти походження вищевказаних картин, які
в іншому випадку можна прийняти за розширені судини синусоїдного або кавернозного типу, а
також за кісти штучного походження. Патогномонічною картиною також можна вважати наявність
вогнищ дистрофічного звапніння на фоні кістозних
ходів, але це виявлено лише в одному випадку.
Наявність вогнищ фіброзу, запальної, в тому числі гранулематозної, інфільтрації також характерна
для цієї патології, але не може бути підставою для
постановки правильного діагнозу. Навпаки, недооцінка цих змін може призвести до замовчування
основного етіологічного чинника. Зрозуміти реальну картину поширеності постдемодекозних змін
повік стане можливим лише за умови ретельного
підходу до діагностики операційного та біопсійного
матеріалу з урахуванням наведених вище гістоморфологічних особливостей.
Висновки. На відміну від гострих блефаритів,
зумовлених демодекозом, віддалені наслідки демодекозної інвазії в тканинах придатків ока, що
носять характер гранулематозних та пухлиноподібних процесів, як правило, стають об’єктом
патоморфологічного дослідження. Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку в подібних
випадках потрібне знання специфічних патоморфологічних деталей, що дозволяють пов’язати патологічний процес із попередньою демодекозною
інвазією.
Abstract. The purpose of the study was to present characteristic histomorphological patterns that indicate
demodicosis as the main cause of heterogeneous macroscopic changes in eyelid tissues that do not have
clinical specifics and are not associated by ophthalmologists with this parasitic disease.
Materials and methods. Clinical and morphological analysis covers 8 cases of demodicosis identified
during the histological examination of biopsy and surgical material for the period from 2019 to 2022, carried
out on the basis of the laboratory of pathological anatomy of the State Institution “The Filatov Institute of Eye
Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The surgical biopsy
material was processed according to the generally accepted histological technique. In each case, up to 6 serial
histological sections stained with hematoxylin-eosin were examined.
Results and discussion. Diagnosis of demodicosis in ophthalmology is based on clinical and laboratory
research, directed at the manifestation of the parasite itself. The traces of demodectic invasion in the tissues
of the appendages of the eye, which may indicate the nature of granulomatous and tumor-like processes, as a
rule, become the object of pathomorphological investigation. Histomorphological diagnosis should be based on
the identification of a pathognomonic picture: characteristic cysts at the site of the destroyed sebaceous glands.
Against the background of these changes, partially preserved sebaceous glands can be detected, which makes
it possible to understand the origin of the patterns, which otherwise can be mistaken for dilated vessels of the
sinusoidal or cavernous type, as well as cysts of artificial origin. The presence of foci of dystrophic calcification
against the background of cystic ducts can also be considered a pathognomonic picture, but it was found rare.
The presence of foci of fibrosis, inflammatory infiltration, including granulomatous, is also characteristic of this
pathology, but cannot be the basis for making the correct diagnosis. On the contrary, underestimation of these
changes can lead to the omission of the main etiological factor. Understanding the real picture of the prevalence
of post-demodectic changes in the eyelids will become possible only with a careful approach to the diagnosis of
surgical and biopsy material, taking into account the above histomorphological features.
Conclusion. The study showed that post-demodectic changes in the appendages of the eye are quite
rare and account for no more than 0.1% of the total volume of biopsy and surgical material, which is tested
by a diagnostic study for the above time. However, the real prevalence of this pathology is probably higher,
because some patients may not seek medical help without experiencing serious damage to the quality of life
or resorting to self-treatment.
