Лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) та стабільної стенокардії охоплює корекцію способу життя, фармаколо
гічну терапію та інвазивні втручання задля досягнення стабілізації або регресу захворювання. Знання поточної
ситуації щодо застосування фармакологічної терапії та оцінка її ефективності необхідні для розробки можливих
варіантів її оптимізації. Раніше було доведено, що триметазидин (TMЗ) зменшує симптоми стенокардії та збільшує
толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів з ІХС та стабільною стенокардією і може бути варіантом оптимі
зації антиангінального лікування. Проте ефективність тривалого лікування залежить від прихильності пацієнтів, тому
використання TMЗ один раз на добу (ОД) у дозі 80 мг може покращити задоволеність та прихильність пацієнтів з ІХС
та стабільною стенокардією.
Методи. Дослідження GO OD – це неінтервенційне, обсерваційне багатоцентрове проспективне дослідження,
проведене в Україні в умовах реальної амбулаторної практики кардіологів протягом 3 місяців у лютому серпні 2021
року. Лікарі були проінструктовані продовжувати спостереження та лікування пацієнтів відповідно до звичної прак
тики та настанов. Не застосовувались додаткові діагностичні або моніторингові процедури. Аналізувалися клініко
інструментальні і лабораторні дані, частота нападів стенокардії, споживання нітратів короткої дії (НКД), прихиль
ність до антиангінальних препаратів, а також загальна ефективність, переносимість TMЗ ОД 80 мг в умовах реаль
ної клінічної практики. Під час повторних візитів оцінювали стан пацієнтів, зміни та ефективність лікування.
Результати. Залучено 1529 пацієнтів (середній вік – 62,5 року, 56 % чоловіків). На тлі відсутності адекватного
контролю факторів ризику, фармакологічного контролю симптомів, обмеженого використання інтервенційних і
хірургічних методів лікування частота епізодів стенокардії була високою, більшість пацієнтів мали високий функціо
нальний клас (ФК) за класифікацією Канадського товариства кардіологів (10,5 % – I ФК, 60,1 % – ІІ ФК, 29,5 % –
III ФК). Середня кількість нападів стенокардії на тиждень при I ФК становила 3,7, ІІ ФК – 5,2, III ФК – 7,97. Крім
вираженості симптомів, спостерігали таку закономірність: чим вищий ФК стенокардії, тим більше факторів ризику та
супутніх захворювань мали пацієнти. Через 3 місяці спостереження на тлі оптимізації терапії спостерігали статистич
но значуще (р<0,001) зменшення кількості нападів стенокардії (з 5,8±4,7 до 1,6±2,0 на тиждень) та використання НКД (з 4,2±4,3 до 0,8±1,6 таблеток/впорскувань спрею нітрогліцерину на тиждень). Наприкінці спостереження
частка пацієнтів з II та III ФК значно зменшилася, а пацієнтів з I ФК – збільшилася (48,4 % – I ФК, 45,7 % – ІІ ФК,
6 % – III ФК). Через 3 місяці спостереження прихильність пацієнтів до лікування покращилась: про високу прихиль
ність повідомляли 49 % пацієнтів (на початку 18 %), про низьку – 12 % (на початку 52 %). Більшість лікарів оцінили
загальну переносимість та ефективність терапії на рівні «дуже задоволені». Задоволеність пацієнтів терапією ТМЗ
ОД через 3 місяці спостереження становила 9,5 бала [за шкалою від 1 до 10 (дуже задоволені)]. Оцінка пацієнтами
щоденної активності свідчила про її суттєве збільшення – 2,42 бала порівняно з 5,89 бала на початку спостережен
ня [за шкалою від 1 до 10 (серйозне обмеження)].
Висновки. Загалом ведення амбулаторних пацієнтів з ІХС, стабільною стенокардією в поточній практиці кардіо
лога, яка ускладнилася пандемією COVID 19, було недостатньо ефективним, що зумовило високу частоту нападів
стенокардії – майже 6 на тиждень, та значне обмеження щоденної активності через симптоми стенокардії.
Вагомими недоліками ведення досліджуваної популяції є недостатня корекція таких впливових факторів ризику,
як артеріальна гіпертензія (АГ), частота скорочень серця (ЧСС), дисліпідемія, та факторів ризику, асоційованих зі
способом життя (надмірна маса тіла й ожиріння, низький рівень фізичної активності).
Початкова терапія пацієнтів у дослідженні за переліком відповідала чинним рекомендаціям, але з недостатньою
частотою призначення статинів (78 %) та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (54,5 %); антиангі
нальне лікування в середньому 2 антиангінальними препаратами і більше не було оптимальним щодо контролю
симптомів стенокардії, недостатньою також була частота процедур коронарної реваскуляризації, більшою мірою
виконана у випадку гострого інфаркту міокарда (58,0 %).
Оптимізація медикаментозної терапії як перший крок корекції стану пацієнтів з ІХС та стенокардією відповідно
до всіх сучасних рекомендацій із залученням оригінального ТМЗ ОД 80 мг у складі антиангінальної терапії, прове
дення активного спостереження за пацієнтами протягом 3 місяців дало змогу зменшити частоту нападів стенокардії
незалежно від її вихідного ФК, підвищити прихильність пацієнтів до лікування та їх функціональну активність.
Treatment of coronary artery disease (CAD) and stable angina, includes lifestyle modification, pharmacological ther
apy and invasive interventions to achieve stabilization or regression of the disease. Knowledge of the current situation
regarding the use of pharmacological therapy and evaluation of its effectiveness is necessary for further management
optimization. Trimetazidine (TMZ) has previously been shown to reduce angina symptoms and increase exercise tolerance
in patients with CAD and stable angina and may be among an option for optimizing antianginal treatment. However, the
effectiveness of long term treatment depends on patient adherence, so the use of TMZ once daily (OD) at a dose of 80
mg may improve satisfaction and adherence in patients with CAD and stable angina.
Methods. The GO OD study is a 3 month, non interventional, observational, multicenter prospective study conducted
in Ukraine in a real world outpatient cardiology practice during February – August 2021. Physicians were instructed to
continue monitoring and treating patients in accordance with usual practice and international guidelines. No additional
diagnostic or monitoring procedures were performed. Clinical, instrumental and laboratory data, frequency of angina
attacks, consumption of short acting nitrates (SAN), adherence to antianginal drugs, as well as the overall efficacy, toler
ability of TMZ OD 80 mg in real world clinical practice were analyzed. The observation includes regular assessment of
patients` clinical status, treatment optimization and its effectiveness at follow up visits.
Results. The study included 1529 patients (mean age 62.5 years, 56 % men). In the absence of adequate control of risk
factors, pharmacological control of symptoms, and limited use of interventional and surgical treatments, the frequency of
angina episodes was high, most patients had a pronounced angina functional class according to the Canadian Society
of Cardiology classification (10.5 % – CCS I, 60.1 % – CCS II, 29.5 % – CCS III). Thus, the average number of angina
attacks per week in CCS I was 3.7, in CCS II – 5.2, and in CCS III – 7, 97 attacks. In addition to the severity of symptoms, the following pattern was observed: the higher the angina class, the more risk factors and comorbidities patients had. After
3 months of follow up due to optimization of therapy, there was a significant (p<0.001) decrease in the frequency of angi
na attacks – from (5.8±4.7 to 1.6±2.0)/week, and the use of SAN – from (4.2±4.3 to 0.8±1.6)/week). At the same time,
in 3 month the % of patients with CCS II and III significantly decreased, while the % of patients with CCS I increased
(48.4 % – CCS I, 45.7 % – CCS II, 6 % – CCS III). Adherence to medication was improved: 49 % of patients reported high
adherence (vs. 18 % at baseline) and 12 % – low adherence (vs. 52 % at baseline). After 3 months of follow up most of
doctors rated the overall tolerability and effectiveness of the therapy as «very satisfied». Patients’ satisfaction with TMZ OD
80 mg therapy after 3 months of follow up was 9.5 points [on a scale of 1 to 10 (very satisfied)]. Patients’ assessment of
daily physical activity increased significantly: 2.42 versus 5.89 points at baseline (on a scale of 1 to 10 (severe limitation)).
Conclusions. In general, the management of outpatients with CAD and stable angina in the current cardiologists’
practice, which was complicated by the COVID 19 pandemic, was not effective enough, resulting in a high frequency of
angina attacks – almost 6 per week, and a significant limitation of daily activity due to angina symptoms.
Significant deficiency in the management of studied population was insufficient correction of such important risk factors
as hypertension, heart rate, dyslipidemia, and lifestyle related risk factors (overweight and obesity, low level of physical
activity).
The baseline therapy of patients in the study was in line with current guidelines, but with an insufficient frequency of
statin prescription (78 %) and ACE inhibitors (54.5 %); antianginal treatment with an average of 2 or more antianginal
drugs was not optimal for controlling angina symptoms, and the frequency of coronary revascularization procedures was
also insufficient, mostly during acute MI (58.0 %).
Optimization of drug therapy as the first step in correcting the condition of patients with CAD and stable angina in
accordance with all current recommendations with the inclusion of the original trimetazidine OD 80 mg once daily among
antianginal drugs, as well as active monitoring of patients for 3 months allowed to reduce the frequency of angina attacks
regardless of its initial FC, increase patient adherence to treatment and their functional activity.
