Вплив біохічних показників крові на післяопераційний перебіг у дітей з однобічною вродженою сполученою розщілиною верхньої губи та піднебіння

Abstract

У дітей з вродженою однобічною поєднаною розщілиною верхньої губи та піднебіння післяопераційний перебіг не завжди буває гладким. В деяких випадках він може ускладнюватись запаленням м’яких тканин в ділянці країв рани, як після хейлопластики, так і після уранопластики. В слід за цим може виникати розходження швів повне, або часткове у ділянці втручання. мета роботи. Вивчити вплив біохімічних показників крові, сечі та слини на післяопераційний перебіг у дітей з однобічною вродженою сполучною розщілиною верхньої губи та піднебіння після проведення хейлопластики. Будь-які зміни в адаптаційній системі організму завжди виявляються комплексом зрушень, що зачіпають різні елементи системи сполучної тканини. По цьому кількість сіалових кислот в сироватці, що є продуктом деструкції сполучної тканини, характеризує активність запальної реакції в організмі. матеріали та методи. Дослідження концентрації сіалових кислот в сироватці крові було проведене нами у 49 хворих у віці від 3 до 9 місяців з різними формами вродженої розщелини губи та піднебіння. За наслідками операції пластики губи всі обстежені хворі були розділені на дві групи. Першу групу (48 хворих) склали діти, в результаті операції пластики у яких піднебіння було відновлене повністю. Друга група дітей (4 хворих) об'єднала осіб, у яких перебіг післяопераційного періоду ускладнився розходженням країв післяопераційної рани. Результати дослідження. В ході дослідження значення сіалових кислот сироватки крові коливалося в достатньо широкому діапазоні. Так, мінімальна концентрація продуктів деструкції сполучної тканини в сироватці крові (110-120 у.о.) була виявлена у 3-х хворих. Максимальні значення даного показника (210 у.о.) відмічено у одного хворого, виявлена чітка обернено пропорційна залежність результатів операції пластики піднебіння від початкового рівня сіалових кислот сироватки крові. Висновки. При зниженні концентрації сіалових кислот в сироватці крові менше ніж 135 у.о. ми для запобігання ускладнень можемо зменшити обсяг втручання. В цьому випадку ми проводимо тільки хейлопластики, без періостеопластики, та пластики переднього відділу дна носового хода. При показниках 110 у.о. та менше ми взагалі маємо відкласти проведення оперативного втручання (хейлопластики) до нормалізації цих показників. Таким чином ми цими заходами можемо зменшити кількість ускладнень в післяопераційному періоді після хейлопластики у дітей з вродженою сполучною однобічною розщілиною верхньої губи та піднебіння.

In children with congenital unilateral combined cleft of the upper lip and palate, the postoperative course is not always smooth. In some cases, it can be complicated by inflammation of the soft tissues in the area of the wound edges, both after cheiloplasty and after uranoplasty. This may be followed by a complete or partial divergence of sutures in the area of intervention. Purpose of the work. To study the effect of biochemical parameters of blood, urine and saliva on the postoperative course in children with unilateral congenital connective cleft of the upper lip and palate after cheiloplasty. Any changes in the adaptive system of the body are always manifested by a complex of shifts affecting various elements of the connective tissue system. According to this, the amount of sialic acids in the serum, which is a product of connective tissue destruction, characterizes the activity of the inflammatory reaction in the body. materials and methods. The study of serum sialic acid concentrations was conducted in 49 patients aged 3 to 9 months with various forms of congenital cleft lip and palate. According to the results of lip plastic surgery, all examined patients were divided into two groups. The first group (48 patients) was made up of children, as a result of plastic surgery, whose palate was completely restored. The second group of children (4 patients) united people whose course of the postoperative period was complicated by the divergence of the edges of the postoperative wound. Research results. During the study, the value of serum sialic acids fluctuated in a fairly wide range. Thus, the minimum concentration of connective tissue destruction products in the blood serum (110–120 CU) was detected in 3 patients. The maximum values of this indicator (210 Cu) were observed in one patient, and a clear inversely proportional dependence of the results of palate plastic surgery on the initial level of serum sialic acids was revealed. Conclusions. If the concentration of sialic acids in the blood serum decreases to less than 135 CU, we can reduce the amount of intervention to prevent complications. In this case, we perform only cheiloplasty, without periosteoplasty, and plastic surgery of the anterior part of the bottom of the nasal passage. With indicators of 110 cu or less, we should generally postpone surgical intervention (cheiloplasty) until these indicators normalize. Thus, we can use these measures to reduce the number of postoperative complications after cheiloplasty in children with congenital connective unilateral cleft of the upper lip and palate.