Morphological research of placenta in women with preterm labor

Abstract

Preterm labor is one of the most current problems of modern medicine. Preterm labor is defned as the birth of a child in the gestation period less than 37 full weeks of gestation and is the second most common cause (after congenital anomalies) of neonatal mortality [3]. The highest percentage of morbidity and mortality occurs in children born to gestational age less than 32 weeks, although the proportion of these newborns is 16 % of all preterm infants [4]. Preterm labor is a polyetiology problem that depends on many factors. One of the major problems is the formation of placental dysfunction, which manifests itself by morphofunctional changes in the placenta associated with violation of uterine-placental circulation. The aim of the study – to obtain the peculiarities of placentas’ histological condition in women with burdent anamnesis and preterm labor with different Apgar point scale of newborn. Materials and Methods. A total of 19 placentas of women with preterm labor were observed in Maternal Hospital No. 5 of Odesa, Ukraine. We studed their residence areas, obstetrical and gynacology anamnesis, current pregnancy and labor anamnesis. We examined the ultrasound datas of the newborns, studied their anthropometric, Apgar scale and histology of placentas’ datas. All interviewed women were devided into two groups: less than 35 years old – 12 women of the group 1 and more than 35 years old – 7 women, it was the group 2. The average age of the examined groups was 31.3 years old. Statistical datas processing was carried out by using the Fisher angular transformation. The degree of probability (P) between two comparative values was considered to be statistically valid when P<0.05. The research results showed that all elder women were married, lived in ecoregions of the city, had more often revolved to artifcial reproductive technologies, had singleton gestation compared to younger group of patients. Newborns of women afer 35 had better points of Apgar scale and no one had IUGR compared to newborns of the younger women. Signs of placenta dysfynction were detected in placentas of both groups of women. Conclusions. In our investigation the women of different age groups with preterm labor had signs of placenta dysfunction but women after 35 years had better datas of newborn babies according to Apgar scale and absence of IUGR. Probably, it is connected with residency, offcial marriage and better preconceptional preparation in this group.

Невиношування вагітності належить до числа найактуальніших проблем у сучасний медицині. Цим терміном визначають народження дитини в терміні гестації менше ніж 37 повних тижнів, що є другою за розповсюдженням причиною (після уроджених аномалій) неонатальної смертності. Найвищий відсоток захворюваності й смертності припадає на дітей, які народилися у терміні гестації менше 32 тижнів, хоча частка цих новонародженних складає 16 % від усіх недоношених новонароджених. Передчасні пологи – поліетіологічна проблема, що залежить від багатьох факторів. Однією з провідних проблем є формування плацентарної дисфункції, яка проявляється морфофункціональними змінами в плаценті, що пов’язані з порушенням матково-планцентарного кровообігу. Мета дослідження – вивчити особливості гістологічного стану плаценти у жінок з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом та пологами до терміну, діти яких при народженні мали різну оцінку за шкалою Апгар. Матеріали і методи. У зв’язку зі збільшенням передчасних пологів у КЗ “Пологовий будинок № 5” під спостереженням перебувало 19 жінок з вересня до грудня 2018 р. Вивчено особливості їх місць проживання, акушерсько-гінекологічного та сімейного анамнезів, перебігу даної вагітності та пологів. Проаналізовано результати ультразвукових обстежень дітей та отримано антропометричні дані новонароджених, надано оцінку за шкалою Апгар та проведено гістологічний аналіз послідів народжених дітей. Для клінічної оцінки виявлення особливостей перебігу вагітностей, пологів та послідів у жінок різних вікових груп поділили на дві групи: до 35 років – 12 жінок (перша група) та після 35 років – 7 жінок (друга група). Середній вік обстежених жінок становив 31,3 року. Статистичну обробку даних проведено з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (р) між двома порівнювальними величинами вважали достовірним при значеннях р<0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Старші за віком жінки, які проживали в екологічно сприятливих районах Одеської області й перебували в шлюбі та яким застосовували допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), мали одноплідну вагітність, порівняно з жінками першої групи, котрі жили в центральній частині міста з гіршими екохарактеристиками, перебували в незаконному шлюбі й при цьому частіше мали багатоплідну вагітність за допомогою ДРТ, у них були гірші перинатальні показники. Вагітності, індуковані за допомогою ДРТ, спостерігали частіше у жінок другої групи. При цьому новонароджені діти від жінок із другої групи мали кращі показники за шкалою Апгар і не мали синдрому внутрішньоутробної затримки, порівняно з новонародженими у жінок першої групи. Ознаки дисфункції плаценти при цьому спостерігали як у жінок першої, так і другої груп. Висновки. Кращі показники життєдіяльності за шкалою Апгар і відсутність ознак внутрішньоутробної затримки розвитку плода були виявлені у дітей від жінок старшої вікової групи. Це може бути пов'язано з кращими умовами проживання, більш стабільним соціальним статусом і кращою преконцептуальною підговтовкою даної вікової групи.

Невынашивание беременности относится к числу наиболее актуальных проблем современной медицины. Этим термином определяется как рождение ребенка в сроке гестации менее чем 37 полных недель, что является второй по распространенности причиной (после врожденных аномалий) неонатальной смертности. Самый высокий процент заболеваемости и смертности приходится на детей, родившихся в сроке гестации менее 32 недель, хотя доля этих новорожденных составляет 16 % всех недоношенных новорожденных. Преждевременные роды – полиэтиологическая проблема, что зависит от многих факторов. Одной из ведущих проблем является формирование плацентарной дисфункции, которая проявляется морфофункциональными изменениями в плаценте, связанными с нарушением маточно-планцентарного кровообращения. Цель исследования – изучить особенности гистологического состояния плаценты у женщин с отягощенным акушерско-гинекологическим анамнезом и родами до срока, дети которых при рождении имели разную оценку по шкале Апгар. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 19 женщин, у которых произошли преждевременные роды в КУ “Родильный дом № 5” с сентября по декабрь 2018 г. Изучали особенности их места жительства, акшерско-гинекологический и семейный анамнезы течения данной беременности и родов. Проанализированы результаты ультразвуковых обследований детей, а также получены антропометрические данные новорожденных, дано оценку их по шкале Апгар, проведен гистологический анализ последов. Для кличнической оценки полученных результатов все женщины в данном исследовании были разделены на две группы: до 35 лет – 12 женщин, это первая группа и после 35 лет – 7 женщин (вторая группа). Средний возраст обследуемых женщин составил 31,3 года. Статистическую обработку данных проведено с использованием углового критерия Фишера. Показатель степени достоверности (р) между двумя сравниваемыми величинами считался достоверным при значениях р<0,05. Результаты исследований и их обсуждение. Старшие по возрасту женщины, проживавшие в экологически благоприятных районах Одесской области, находившиеся в законном браке и прибегавшие к вспомагательным репродуктивным технологиям (ВРТ), беременели одноплодной беременностью, по сравнению с женщинами первой группы, котрые жили в центральной части города с худшими экохарактеристиками, находились в незаконном браке и при этом чаще имели многоплодные беременности при помощи ВРТ, у них были худшие перинатальные показатели. Беременности, индуцированные с помощью ВРТ, наблюдались чаще у женщин второй группы. При этом новорожденные дети от женщин второй группы имели лучшие показатели по шкале Апгар и не имели синдрома внутриутробной задержки развиия по сравнению с новорожденными у женщин первой группы. Признаки дисфункции плаценты при этом наблюдались как у женщин первой, так и второй групп. Выводы. Лучшие показатели жизнедеятельности по шкале Апгар и отсутствие признаков внутриутробной задержки развития плода были обнаружены у детей от женщин старшей возрастной группы. Это может быть связано с лучшими условиями проживания, более стабильным социальным статусом и лучшей преконцептуальной подговтовкой данной возрастной группы.