Влияние местного лечения обострения хронического одонтогенного гайморита лизомукоидом на изменение биохимических маркеров воспаления и дисбиоза

Abstract

Определены показатели маркеров воспаления и дисбиоза гайморовых пазух 15 пациентов с обострением хронического одонтогенного гайморита после местной терапии препаратом Лизомукоид, содержащим яичный лизоцим, ингибитор протеаз овомукоид и детергент цетримид. Показано, что Лизомукоид значительно снижает уровень всех маркеров воспаления: ОПА в 1,6 раза, белок в 5 раз и МДА в 8 раз; активность уреазы после промываний снижается в 9 раз, а активность лизоцима увеличивается в 2,2 раза, что дает снижение степени дисбиоза в 20 раз.

Визначені показники маркерів запалення і дисбіозу гайморових пазух 15 пацієнтів із загостренням хронічного одонтогенного гаймориту після місцевої терапії препаратом Лізомукоїд , що містить яєчний лізоцим , інгібітор протєаз овомукоід і детергент цетримід. Показано, що Лізомукоїд значно знижує рівень всіх маркерів запалення: ОПА в 1,6 рази , білок в 5 разів і МДА в 8 разів; активність уреази після промивань знижується в 9 разів , а активність лізоциму збільшується в 2,2 рази , що дає зниження ступеня дисбіозу в 20 разів.

Now there is no doubt view of the leading role of oral microflora in the development of inflammatory diseases of the maxillofacial area, including sinusitis. For the treatment of sinusitis is often used irrigation sinuses solutions of antibiotics or antiseptics. Such total antimicrobial therapy is fraught with the development of local dysbiosis, which creates prerequisites for the recurrence of the disease. The Aim of the Investigation. Physiological study of the therapeutic action of an antimicrobial agent, which is the lysozyme. The study involved 15 people with chronic odontogenic sinusitis in the acute stage, which maxillary sinus lavage was performed with 50 ml of solution Lizomukoida (10 ml Lizomukoida diluted 5 times with 0,9 % NaCl) once a day until the complete cessation of pathological secretions from the sinuses. After 1-2 washes observed clinical improvement in patients who became practically healthy in 4-5 days. 24 hours after the onset of clinical signs of acute edema of inflammation in the maxillary sinus was performed biochemical analysis of wash water from the maxillary sinus using for this purpose, 50 ml of 0,9 % NaCl.In lavage markers of inflammation were determined: the content of malondialdehyde (MDA), the total proteolytic activity (OPA) on the cleavage of casein at pH 7.6, and protein concentration by Lowry method. In the washing waters were also determined urease activity (a marker of microbial contamination) on the splitting of urea and the activity of lysozyme (a measure of nonspecific immunity) Bacteriolytic method. From the ratio of the relative activities of urease and lysozyme calculated degree of dysbiosis by Levitsky. Lizomukoid significantly reduced the level of inflammatory markers: OPA 1,6 times, 5 times the protein and MDA 8 times. Relevant state data dysbiosis shown in Table 2, which shows that the urease activity is reduced in the washings after 9 times, and lysozyme activity increased 2,2 fold to give a decrease in the degree of dysbiosis 20.