Abstract:
Останнім часом, як свідчить статистика, хронічний апікальний періодонтит став поширеною патологією серед пацієнтів різних вікових груп, тому проблемі лікування і, особливо, методам діагностики захворювання приділяється значна увага науковців. Наукова новизна. Запобігання тяжких гнійно-запальних ускладнень щелепно-лицевої ділянки при різних формах періодонтиту залежить, передусім, від ефективності діагностичного дослідження
патологічного стану. Відповідно до сучасних вимог комплексного застосування основних методів діагностики, необхідно знайти найбільш точні, інформативні та найменш інвазивні методи дослідження. Мета – провести кореляцію результатів клінічного та рентгенологічного дослідження при різних формах хронічного апікального періодонтиту (фіброзного, гранулюючого, гранульоматозного) і визначити найбільш раціональний метод діагностики для оптимізації лікування та попередження можливих ускладнень.
