Хворі з ускладненими та застарілими розривами ротаторної манжети плеча були розподілені на контрольну групу (60 хворих),
були прооперовані згідно з різними методиками вибору хірургічного лікування, і основну групу (30 хворих), які були прооперовані
згідно з наведеним у статті алгоритмом лікування (60 хворих). Аналіз отриманих результатів підтвердив статистично достовірне скорочення на 20% (р < 0,05) середніх термінів стаціонарного лікування хворих в основній групі. Проведений аналіз даних за шкалою
Rowe показав, що серед пацієнтів контрольної клінічної групи кількість високих, добрих та задовільних результатів становила 21,67,
13,33 та 18,33% відповідно, решта – 13,33% – незадовільні результати, середній показник становив 67,2 ± 1,0%. В основній клінічній
групі найкращі результати отримані у 63,33%, добрі у 26,67%, задовільні у 6,67%, незадовільні у 1,67% хворих, середній показник –
79,9 ± 0,6 (р < 0,05), що на 18,9% перевищував показник контрольної групи.
The aim of study was a statistical and comparative analysis of the treatment of patients with complicated and chronic tears of the rotator
cuff of the shoulder. Materials and methods. Complicated and chronic injuries of the rotator cuff of the shoulder occupy one of the leading
places in the structure of instability of the shoulder joint and, according to various data in the literature, make up to 60%. These injuries are
characterized by gradualness and require long-term treatment, lead to loss of working capacity, and in some cases to disability. We conducted
an analysis of the results of treatment of patients aged 37 to 78 years with complicated and chronic tears of the rotator cuff of the shoulder.
Patients were divided into two clinical groups:
– the comparison group included 60 (66,6%) patients with complicated and chronic tears of the shoulder rotator cuff, which undergo
different types of surgical treatments;
– the second group (main) included 30 (33,4%) patients with complicated and chronic tears of the rotator cuff of the shoulder, which
undergo surgical treatment chosen by mentioned in article algorithm.
Results. The analysis of the obtained results confirmed a statistically significant reduction by 20% (p < 0,05) of the average terms of
inpatient treatment of patients who were treated according to the developed method in comparison with the control group. The conducted data
analysis showed that among patients of the control group clinical group, the number of excellent (21,67%), good (13,33%) and satisfactory
(18,33%) results. Unsatisfactory results were noted in 13,33%. The average indicator of treatment results was 67,2 ± 1,0. In the main clinical
group of 30 patients, excellent results were obtained in 19 (63,33%), good – in 8 (26,66%), satisfactory in 2 (6,66%) and unsatisfactory in 1
(1,66%) patient. The average rate of evaluation of treatment results was 79,9 ± 0,6 that on 18,9% was higher than in control group (р < 0,05).
