У статті аналізуються основні ідеї поттерівської концепції глобальної біоетики. На початку 1970 років американський учений В. Р. Поттер пропонує термін «біоетика» для нової етики виживання людства, що спрямована на поєднання біологічних фактів і загальнолюдських цінностей, збереження індивідуального здоров’я та довкілля. У 1980 роках Поттер розширює біоетику до глобальної біоетики як всеохоплюючої та всеосяжної, мета якої — прийнятне виживання людства, регуляція та контроль за втручанням людини у сферу різноманітних проявів життя. У 1990 роках поттерівська концепція набуває «глибинного» виміру. Завдання глибинної та глобальної біоетики полягає в розробці моделі повсякденного життя сучасної людини, прийнятної для демократичних суспільств і сумісної з концепцією сталого розвитку.
