У контексті постнекласики як трансформативних соціокультурних практик порушено проблему розвитку інноваційних технологій в аспекті взаємовідношень нанотехнологій і людиновимірності, що є актуальним у зв’язку з ризиками, які виникли внаслідок розвитку нанотехнологій. Показано, що завдання розширення людських здібностей підміняється за рахунок «технічного вдосконалення», а не завдяки удосконаленню людських характеристик у самій людині. Така ситуація становить загрозу для нооскладової, цінностей та етики людства.
