Розглянуто концептуальні позиції наукової школи І. Пригожина та питання зміни наукової ситуації у другій половині ХХ ст.
Обгрунтовано необхідність пошуку єдиних методологічних засад для вивчення складних середовищ різної природи.
Аналізуються можливості застосування моделей І. Пригожина у психоінформаційноемоційній сфері.