В експериментах in vitro показано, що наночастинки (НЧ) оксиду заліза (ІІ, ІІІ), стабілізовані етилметилгідроксипіридину сукцинатом та полівінілпіролідоном низькомолекулярним, мають гідродинамічний розмір 14–70 нм і виявляють антимікробну дію проти еталонних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій та дріжджеподібних грибів. Цей ефект перевищує дію нестабілізованих НЧ і може бути пов’язаний з наявністю в їх складі етилметилгідроксипіридину сукцинату. Слід припустити, що зазначений стабілізувальний агент підвищує антимікробну активність НЧ оксиду заліза шляхом модифікації їх взаємодії з поверхнею мікробної клітини та змін продукції активних метаболітів кисню.
