На підставі аналізу даних літератури та власних клінічних спостережень автором сформульована концепція, що генетично зумовлена слабкість акомодації може бути причиною розвитку увеїтів з нез’ясованою етіологією (ідіопатичних). При відновленні (у результаті запалення судинної оболонки) акомодаційної здатності ока процес стабілізується. У противному разі розвивається хибне коло, і увеїт рецидивує з виникненням ускладнень (катаракта, вторинна глаукома, патологія сітківки і зорового нерва, субатрофія ока), які ведуть до втрати зору. На основі вказаної концепції запропоновані нові підходи до лікування ідіопатичних увеїтів.
